ВІРТУАЛЬНІ КОНСУЛЬТАЦІЙНІ ПУНКТИ



про проект

віртуальнЕ консультування

Шановні відвідувачі сайту!

Працівниками НМЦ організації наукової роботи та моніторингових досліджень забезпечується надання консультаційної підтримки педагогічним працівникам області в різних форматах: очні консультації, консультації по телефону, по електронній пошті та на даній сторінці сайту. Проект "Віртуальне консультування" був започаткований у 2014 році та реалізовувався впродовж наступних років. 


Напрямки консультування:

- моніторинг стану освіти (організація та проведення досліджень, розроблення інструментарію, аналіз та інтерпретація результатів тощо);

- соціологічні дослідження в освітянському середовищі (організація та проведення досліджень, розроблення інструментарію, аналіз та інтерпретація результатів тощо);

- науково-дослідницька діяльність керівних і педагогічних працівників (підготовка до друку наукових і науково-методичних статей, організація наукових заходів, керівництво науково-дослідницькою роботою учнів тощо).


Раніше кожний тематичний напрямок консультування був представлений окремою сторінкою сайту. Для зручності користування даним сервісом було прийнято рішення об'єднати консультаційні пункти.

як отримати консультацію

Заповнивши форму, що розміщена нижче, відвідувачі сайту можуть поставити свої запитання працівникам НМЦ організації наукової роботи та моніторингових досліджень. Якщо в повідомленні зазначено форму доведення відповіді до запитувача, якій він/вона відддає перевагу (телефонний дзвінок або повідомлення електронною поштою), консультація надається у відповідний спосіб. Якщо запитувач не зазначає формат консультації, відповідь надсилається електронною поштою. 


Відповіді на найпоширеніші запитання розміщуються на даній сторінці у відповідних тематичних рубриках. При цьому імена та прізвища запитувачів не оприлюднюються. 


Дякуємо за користування нашими консультаційними пунктами! 





ІЗ МАТЕРІАЛІВ КОНСУЛЬТАЦІЙ



ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВОЇ РОБОТИ


Навіщо простому педагогу писати наукові статті? 

Напевно, у кожного своя мотивація. Спробуємо навести лише деякі мотиви. По-перше, бажання поділитися своїми напрацюваннями, думками. По-друге, робота над написанням дисертаційного дослідження. По-третє, бажання нового досвіду, зокрема прагнення побачити на сторінках видань своє ім’я як автора наукової публікації. По-четверте, прагнення самовизначення, самопізнання й самореалізації у різних сферах. По-п’яте, бажання зробити своє професійне портфоліо багатшим. Це лише деякі мотиваційні моменти. 


Коли я пишу якийсь матеріал, я сама доволі високо оцінюю його зміст. Але знаю, що роблю багато орфографічних помилок, пропускаю коми. Якщо я напишу статтю, хтось зверне на це увагу і виправить чи ні? 

Зрозуміло, що в науковій статті на першому місці має стояти якість змісту. Водночас від автора вимагається й очікується певний рівень грамотності. При підготовці збірника статей до друку подані матеріали зазвичай редагуються, але часто обробка носить мінімальний характер – стосується лише оформлення статті (поля, шрифт тощо). У таких випадках на початку збірника можна побачити фразу «Статті публікуються в авторській редакції». Є й такі видання, матеріали яких проходять процедуру загального редагування й навіть коректури (виправляються усі помилки в орфографії, пунктуації тощо). І, нарешті, існують видання, які не приймають до друку статті, що містять велику кількість помилок. 


Я хотів би писати статті, але мене зупиняє думка про те, що їх будуть читати й критикувати. Я не можу написати краще якогось науковця, отже автоматично програю на тлі інших. 

Якщо автор публікує результати своєї праці, він виносить їх на розгляд наукового співтовариства. Інші дослідники можуть з ним погоджуватися або не погоджуватися, це природня ситуація. Часто статті викликають наукові дискусії, що є «поштовхом до пошуку істини». 

Переглядаю багато статей педагогів і маю враження, що це просто реферати, тобто об’єднані в один твір уривки чужих статей. Хіба так можна? 

Існують різні види статей, у тому числі й такі, що спрямовані на популяризацію праць певних дослідників, а також такі, що мають за мету показати, які науковці вивчають певне питання і які думки висловлюють. У таких статтях, зрозуміло, переважатимуть цитати з оригінальних текстів цих науковців. При цьому обов’язковим є посилання на твори, що цитуються. Якщо ж Ви маєте на увазі, що в статті явно використані матеріали інших авторів без посилання на їхні праці, то в такому випадку, напевно, йдеться про порушення етичних норм. 


Я все частіше бачу, що збірники статей викладаються в Інтернеті безкоштовно в форматі PDF. Чи потрібно мати паперові варіанти своїх статей, якщо я їх вже скачала? 

Якщо йдеться про підготовку дисертаційного дослідження до захисту, Вам краще порадитися з цього приводу із науковим керівником. Взагалі автор статті сам визначає, чи потрібно йому мати паперовий варіант усього збірника. Часто для звітів використовують лише роздруковані сторінки. 


Я готую статтю для конференції, що має відбутися восени. Нібито виходить непогано, але впевненості, що усе правильно, в мене нема. Чи можна порадитися з кимось із методистів вашого центру? 

Ми завжди намагаємося підтримувати людей, які знаходять час і бажання писати наукові статті й брати участь у наукових зібраннях. Ми будемо раді допомогти Вам! 


Я поки що маю лише 2-гу кваліфікаційну категорію. Чи маю я право публікувати статті? 

Наявність чи відсутність певної кваліфікаційної категорії не має в даному випадку значення. 


Мене тягне спробувати зайнятися наукою, але я ще не визначилася з конкретною темою, тому що мене цікавить багато питань. Хочу спитати, чи можна писати по різних темах чи потрібно лише по одній? 

Це доволі розповсюджена ситуація, коли людина знаходиться у пошуку і намагається досліджувати різні питання одночасно, доки не визначиться із темою, що цікавить її найбільше. Автор сам обирає, з якої або яких тем писати й публікувати статті й тези.
 

Як можна бути впевненим, що редакційна колегія збірника або журналу прийме мої ідеї і надрукує мою статтю? Усім же ж не догодиш! 

Усе залежить від видання, в якому Ви плануєте опублікувати свою статтю. Якщо йдеться про збірники матеріалів наукових зібрань (конференцій, круглих столів), то частіше за все до друку приймаються будь-які матеріали, оформлені відповідно до зазначених вимог. Часто у збірнику зазначається, що за зміст статей несуть відповідальність автори публікацій і що редакційна колегія не завжди поділяє погляди авторів. 

СОЦІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В ОСВІТІ


Коли на відкриті питання відповідає багато людей, є такі зауваження і пропозиції, які трапляються лише по одному разу. Їх теж потрібно враховувати при узагальненні й виробленні рекомендацій? 

При узагальненні зазвичай враховуються усі отримані дані. Саме це дозволяє побачити реальну «популярність» тих чи інших пропозицій, зауважень. Ви бачите, чи слід вважати їх важливими для даної групи опитаних, і визначаєте, чи потрібно їх враховувати при виробленні рекомендацій. 


Ми бажали би провести власне соцопитування в межах району. Чи можемо ми розраховувати на поради й підтримку вашого НМЦ? 

Так. Ми будемо раді Вам допомогти!


Чи обов’язково залучати до проведення невеличкого соціологічного опитування науковців? 

Якщо Ви плануєте провести саме соціологічне дослідження, тобто дотриматися усіх суворих вимог, що висуваються до таких розвідок, то скоріше за все без допомоги науковця (соціолога) або соціолога-практика з певним досвідом Вам не обійтися. Якщо ж ідеться просто про опитування, то, вірогідно, Ви зможете впоратися власними силами. При цьому, однак, слід звернутися до літературних та Інтернет джерел з соціології, щоб опанувати принципи складання анкети, правила проведення опитування тощо. 


Керівництво школи не доручає мені ніяких досліджень, а мені хочеться спробувати провести хоча б маленьке опитування. Що робити? 

Звісно, не маючи інформації про ситуацію, що складається в закладі, на це питання відповісти складно. Можливо, керівництво не перешкоджало б реалізації Ваших ініціатив. Вірогідно, варто чітко визначитися з концепцією, темою, метою опитування тощо та ознайомити керівництво зі своїм проектом. 


Я вирішила опитати декілька класів на предмет того, чи цікаві мої уроки, чи я є для них авторитетом та ін. Скажу відверто, деякі відповіді мене засмутили. І що мені тепер з цим робити?  

Користь таких опитувань важко переоцінити. Ви отримали зворотній зв’язок з Вашими учнями, побачили себе як вчителя їхніми очима. Що робити з результатами? Спробувати об’єктивно їх оцінити та врахувати у подальшій роботі. Важливо узагальнити отримані анкети, по можливості перевести дані у відсотки. Справа в тому, що, якщо Ви лише переглянули анкети, Ви скоріше за все сприйняли інформацію емоційно і змістили акценти: те, що Вас вразило і засмутило, Ви підсвідомо виділили для себе як важливе, а те, що не стало для Вас здивуванням, майже проігнорували. Таким чином, Ви, можливо, переоцінили негативні моменти і недооцінили позитивні. У будь-якому випадку слід проаналізувати вже узагальнені дані та зробити висновки, у чому полягають Ваші сильні та, можливо, слабкі сторони. Після цього варто визначити шляхи усунення недоліків. 

МОНІТОРИНГ СТАНУ ОСВІТИ


При проведенні всеукраїнських моніторингів ми отримуємо інструктивні матеріали щодо правильності заповнення анкет і підрахунків. Невже робота кожного окремого методиста може бути важливою? 

Так, від кожної особи, яка бере участь в організації опитування та узагальненні його результатів, залежить ступінь достовірності отриманих у ході всього моніторингу даних. До прикладу, якщо анкетер вчасно не наголосить на тому, що респондентам слід надати відповіді на усі питання анкети, або на тому, що при вказівці обрати лише один варіант відповіді не можна обрати два і більше, буде високий відсоток анкет, які не зможуть бути враховані при узагальненні. Уявімо, що «маленькі» помилки, порушення процедури мали місце в кожному районі або місті. При узагальненні даних по всій виборці ці помилки стають більш ніж значними перешкодами до отримання достовірних результатів. 


Чи можемо ми використати для здійснення свого моніторингу ваші анкети? 

Так, звісно, Ви можете використовувати розроблені НМЦ ОНРМД анкети в їхньому оригінальному вигляді або внести в них свої зміни, якщо це потрібно. Ми готові надавати розроблені й вже апробовані анкети, щоб усі бажаючі могли ними користуватися у своїй роботі. 


Чи можна проводити один і той самий моніторинг два чи більше років поспіль? 

Так, можна, якщо в цьому є потреба і умови здійснення дослідження не змінюються, інакше є необхідність принаймні адаптувати інструментарій під нові потреби. Пам’ятаємо, що моніторинг стану освіти передбачає довготривалість, регулярність, безперервність. Крім того, він тільки тоді виступатиме інструментом покращення якості освіти, якщо результати кожного наступного дослідження (етапу) порівнюватимуться з попередніми. 


Мені цікаво було б спробувати написати методичний посібник по моніторингу якості освіти, але я не впевнена, що сама зможу це зробити. Чи немає можливості розробляти якісь матеріали у співавторстві з методистами вашого НМЦ? 

Ви можете звернутися з пропозицією про співпрацю до того методиста, з яким бажали б працювати у співавторстві, та обговорити з ним/нею концепцію Вашої методичної розробки.